Delivered Duty Paid (DDP) та Delivered Duty Unpaid (DDU): у чому різниця?

Міжнародна відправка — це не лише пакування та передача посилки отримувачу. Це ще й оформлення документів, заповнення форм та оплата обов’язкових зборів. Розуміння своїх обов’язків як відправника допомагає уникнути затримок, непорозумінь і повернень.

DDP (Delivered Duty Paid) та DDU (Delivered Duty Unpaid) — це терміни, з якими варто ознайомитись кожному, хто відправляє товари за кордон. Вони визначають, хто саме оплачує витрати і які ризики несе. Розгляньмо їх детальніше, щоб зрозуміти, який варіант підходить саме вам.

Що таке Delivered Duty Unpaid (DDU)?

DDU, або Delivered Duty Unpaid, означає, що відправник покриває лише витрати за доставлення товару до країни отримувача. Проте мита, податки та оформлення імпорту під DDU оплачує отримувач.

Варто врахувати, що у чинних Incoterms терміна DDU вже немає — замість нього використовується DAP (Delivered-At-Place). Деякі перевізники й надалі користуються терміном DDU, але в офіційних документах його вже не застосовують.

Обов’язки відправника під DDU/DAP:

• зібрати необхідні документи та пройти експортне митне оформлення,
• організувати транспортування до країни призначення,
• оплатити доставлення до визначеної точки вручення.

Ви не сплачуєте нічого, крім вартості доставлення. Також відправник не відповідає за затримки або додаткові платежі, пов’язані з імпортною митницею. Коли товар прибуває в країну отримувача, саме отримувач покриває мита, податки, ПДВ, вартість імпортного оформлення та подальше внутрішнє транспортування. Часто отримувачі можуть не очікувати додаткові витрати й відмовлятися від посилки.

Що таке Delivered Duty Paid (DDP)?

DDP означає, що майже всі обов’язки лежать на відправнику. Під DDP саме відправник:

• готує всі документи,
• сплачує всі збори, мита, ПДВ,
• працює з перевізниками для митного оформлення під час експорту та імпорту,
• організовує доставлення до місця, яке вказав отримувач.

Від отримувача потрібно лише прийняти посилку. Сучасні кур’єрські сервіси, зокрема Meest, пропонують DDP для низки міжнародних напрямків.

DDP vs. DDU: порівняння

DDP і DDU/DAP — це два абсолютно різні підходи. Під DDU основне фінансове та митне навантаження лежить на отримувачі. Під DDP — все бере на себе відправник.

Під DDU ви платите лише за доставлення, а отримувач самостійно займається імпортом, податками та можливими ризиками. Митниця видасть товар лише після сплати всіх платежів.

Під DDP, навпаки, відправник оплачує весь процес — від експорту до імпорту, і отримувач отримує повністю готову посилку без несподіванок.

Спершу DDU може здатися зручнішим, адже менше відповідальності. Але отримувачі не завжди готові приймати несподівані витрати при отриманні товару. Особливо це критично, якщо це перше замовлення.

DDP створює кращий досвід для покупця, адже всі витрати видно одразу, і доставка проходить без зайвих клопотів. Але відправнику потрібно знати правила імпорту в різних країнах і мати ресурси для покриття митних зборів.

Переваги та недоліки DDU/DAP

Переваги:

• Відправник не займається імпортом: не потрібно знати місцеві податкові та митні правила.
• Менше витрат наперед — ви оплачуєте лише доставлення.
• Отримувач має повний контроль над імпортним процесом і може оформити все своїми методами.

Недоліки:

• Отримувач може не захотіти замовляти через додаткові витрати.
• Можливі затримки та відмова від товару через несподівані платежі.
• Повернення посилок може створювати значні витрати і шкодити репутації продавця.

Переваги та недоліки DDP

Переваги:

• Найкомфортніший варіант для отримувача, без додаткових витрат.
• Покращує довіру, конверсію та задоволеність покупців.
• У багатьох ринках DDP є стандартом.

Недоліки:

• Відправник має знати митні правила конкретної країни або працювати через надійного кур’єра.
• Високі початкові витрати, включно з можливими штрафами чи помилками в розрахунках.

Що обрати?

DDU варто обирати, якщо:

• у вас обмежений бюджет;
• ви не володієте знаннями про імпорт у країні отримувача;
• отримувач — бізнес або досвідчений імпортер.

DDP варто обирати, якщо:

• ви хочете надати преміальний сервіс;
• у вас достатньо ресурсів для роботи з імпортом;
• ви співпрацюєте з надійними міжнародними сервісами, наприклад Meest.

Як прийняти рішення?

• Дослідіть імпортні правила країни, куди плануєте доставлення.
• Оцініть середню вартість митних платежів.
• Перегляньте свої ресурси і визначте, чи готові контролювати весь процес.
• З’ясуйте, що зручніше вашим отримувачам.
• Оцініть прибутковість обох варіантів у вашій ніші.
• Якщо можливо, дайте отримувачу право вибору на етапі оформлення замовлення.

Ви можете тестувати різні варіанти на окремих ринках і масштабувати ті моделі, які працюють найкраще.

Висновок

DDP і DDU — це два різні підходи, які по-різному розподіляють відповідальність між відправником і отримувачем. Під DDP відправник бере на себе весь процес, але це забезпечує найкращий досвід для покупця. Під DDU частина відповідальності переходить до отримувача, що може призвести до затримок і несподіваних витрат.

Більшість відправників пропонують обидва варіанти, даючи покупцю можливість обрати найбільш зручний спосіб отримання товару.

Ділитись